Адже вчити читача – це не тільки вчити насолоджуватися книгою, думати, розмірковувати над нею, знаходити у ній близьке своїм думкам і почуттям, а ще й вчити бачити в книзі як зовнішній, змістовний її аспект, так і підтекст твору, усю глибину задуму письменника. А це можливо, коли учні стають відкривачами.
Формування предметних
компетентностей учнів у процесі
вивчення зарубіжної літератури
Ми виховуємо учня не як носія
знань, а як людину,
яка має жити в суспільстві і
приносити йому користь.
В.О.Сухомлинський
Життєва компетентність дітей – основа
розвитку особистості. А результат
навчання повинен забезпечити кожен учитель зі свого предмета на кожному уроці,
плануючи освітній процес
– не тільки як процес засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, але й
процес формування компетентностей кожного учня, виховання його особистості,
розвитку його суспільно-соціальної й творчої активності. Вплив особистості
вчителя на формування життєвої компетентності учнів особливий. Тому учитель повинен ефективно працювати,
професійно вдосконалюватися та творчо зростати, адже педагог не тільки той, хто
все життя вчить, а й той, хто все життя вчиться. Формування життєвих
компетентностей – це цілісний, поступальний процес, який виражається у
залученні дитини до соціального досвіду, засвоєнні нею вже існуючих у
суспільстві форм і видів діяльності. Розвинена і сформована особистість – це
активний творець свого життя.
Сучасна навчальний
заклад повинен намагатися якомога більше готувати випускника
для сучасного життя та діяльності.
Життєві компетентності повинні давати можливість випускнику сміливо
зустрітися з дійсністю, зайняти своє
місце в житті, бути успішним.
Людина, яка
хоче досягти успіху в сучасному світі, повинна мати певні здібності, зокрема:
1) швидко діяти в нестандартних
ситуаціях (сучасна діяльність вимагає від людей діяти в умовах ліміту часу, в ситуаціях,
коли бракує досвіду);
2) вчитися все життя (сьогодні
неможливо працювати за фахом усе життя, маючи лише одну освіту; під час своєї
діяльності необхідно самостійно набувати нових знань);
3) працювати в сучасних
інформаційних системах (інформаційні технології є джерелом та засобом
спілкування; без уміння працювати з інформаційними технологіями неможливо діяти
й бути успішним), уміти здобувати, аналізувати інформацію отриману з різних
джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
4) вступати в комунікацію
(сьогодні неможливо сприймати себе як громадянина окремої держави, треба вміти
вислухати, зрозуміти, довести свою думку до співрозмовника, вміти працювати в
команді;
5) бути гнучким, мобільним,
конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати
себе на ринку праці;
6) критично мислити;
7) використовувати знання як
інструмент для розв’язання життєвих проблем;
8) генерувати нові ідеї, приймати
нестандартні рішення й нести за них відповідальність;
9) вміти запобігати та виходити з
будь-яких конфліктних ситуацій;
10) цілеспрямовано
використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному
плані, так і в інтересах суспільства, держави;
11) бережливо ставитись до свого
здоров’я та здоров’я інших як до найвищої цінності;
12)
бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.
У процесі
активної діяльності учні набувають досвіду, оволодівають вміннями ставити собі
життєву мету, освоюють духовні цінності, вчаться поважати особисту гідність та
гідність інших.
Своє завдання, як учителя зарубіжної літератури, вбачаю в тому,
щоб реалізувати найважливіші принципи освіти:
· навчити пізнавати, працювати, жити разом;
·
навчити школярів етичною обґрунтовувати власну поведінку, передбачати її
результати; самореалізовуватись, визначати духовні орієнтири, свідомо ставитись
до головних життєвих проблем.
Сучасний урок вимагає від учителя
використання таких видів роботи, щоб сприяли формуванню і розвитку ключових компетентностей учнів,
зокрема соціальної компетентності. Урок літератури – це творчий урок, на якому
учні залучаються до творчості різними способами. Будувати
повноцінний сучасний урок зарубіжної літератури – означає насамперед орієнтуватися на
сучасного учня, враховуючи його інтелектуальний рівень, духовні потреби. Тепер учитель не єдине джерело
інформації, як це було раніше. Бурхливий
розвиток таких засобів комунікацій, як телебачення, комп’ютер, Інтернет та інші, породжує у
школярів пасивно-споживницьке ставлення до мистецтва.
Успішне
виконання відповідальних і складних завдань, поставлених при вивченні художніх текстів,
можливе лише тоді, коли вчитель зважає на емоційно-естетичну природу мистецтва слова, широко
використовує у своїй практиці
виразне читання, методи та прийоми, що сприяють розвитку відтворюючої і творчої уяви,
емоційної сфери і самостійної розумової діяльності учнів.
Головне завдання
уроку зарубіжної літератури в контексті компетентнісного підходу полягає у тому, щоб
сформувати у кожного учня такі читацькі
компетентності, які б надавали йому змогу самостійно орієнтуватися у мистецьких фактах і явищах,
грамотно використовувати їх для задоволення своїх духовних потреб.
Компетентності
у сфері пізнавальної діяльності ґрунтуються на засвоєнні шляхів самостійного отримання знань з різноманітних джерел
інформації та навичках їх використання для вирішення поставлених завдань; на
вмінні організовувати, планувати, керувати власною діяльністю і діяльністю
інших, проводити рефлексію. Тому постійно
прагну:
·
розширювати читацький досвід
учнів, розвивати їхні почуття, мислення,
мовлення;
·
виховувати толерантне ставлення
до іншої точки зору;
·
вчити аргументувати свою думку;
·
вчити дітей визначати своє
життєве кредо, керуючись кращими зразками світового мистецтва;
·
розвивати уміння здобувати
інформацію з різних літературних джерел та застосовувати її для індивідуального
розвитку та самовдосконалення;
· розвивати вміння використовувати набуті знання у житті, бути здатними генерувати нові ідеї, не боятися нестандартних рішень.
·
засобами використання
інноваційних технологій
навчання(мультимедійних,методу проектів, прийомів інтерактивного навчання);
·
застосуванням прийомів розвитку критичного мислення;
розвитком літературно-творчих здібностей учнів у процесі написання творчих робіт; в
позаурочній діяльності.
Основним у
роботі вчителя є вміння організувати роботу з текстом художнього твору. Він має підійти
до цієї роботи дуже виважено: якщо вдалося зацікавити учня проблематикою твору, пробудити у
нього інтерес до читання, то
в жодному разі не можна всі зусилля зводити нанівець нецікавою, шаблонною, моралізаторською
розмовою про цей твір під час його обговорення. Слід допомогти учневі максимально
наблизитись у сприйнятті твору
до авторського задуму. А потім, використовуючи всі структурні елементи уроку, розмаїття методичної
палітри, навчити його виходити за межі художнього світу письменника, робити власні висновки
і формувати власні
переконання та правила життя.
Я глибоко
переконана в тому, що розуміння учнем значення творчості того чи іншого письменника
відбувається безпосередньо через призму власних асоціацій, спостережень, і висновків. І
вчитель має тут виступати у ролі «диригента хору», а не « першої скрипки».
Під час вивчення творів зарубіжної
літератури використовую і комп'ютерозиване навчання, інтерактивні види і форми
роботи, можливості системи Інтернет, мультимедійні технології.
Підготовка
подібних уроків потребує багато часу, проте їхні переваги перед традиційними формами викладу
очевидні. Серед них:
• робота з
комп’ютером викликає інтерес учнів;
•
використання великої кількості якісної, кольорової наочності;
• задіюється
слухова, зорова пам'ять;
•
підвищується ефективність використання навчального часу;
тобто «по -
новому» якісно (історичне дослідження «Бальзак і Україна», «Гоголь і Україна»,
«Образ лихваря у світовій літературі»;
•
розширюється світогляд учнів;
• обсяговий матеріал подається лаконічно, чітко, яскраво, сучасно, з використання анімації.
Використання
комп’ютерних технологій сприяє реалізації на уроці таких дидактичних функцій:
пізнавальна, розвивальна, дослідницька, тренувальна, діагностична,
комунікативна. Серед багатьох форм і методів інтерактивну оптимальною вважаю групову
форму, адже група для кожного її члена – це суспільство в мініатюрі. Роботу
організовую в такий спосіб, щоб досвід (знання, вміння), який набуває учень в
штучно створеному середовищі, він міг перенести в зовнішнй ісвіт і успішно його
використати. Така форма роботи розвиває одночасно і соціальні компетенції
учнів.
З метою розвитку комунікативних
компетентностей школярів найчастіше використовую інтерактивні методи: «мозковий
штурм», «обери позицію», «мікрофон», асоціації, диспути, інсценізація та ін..
Наприклад, інсценізація важливий елемент уроків за темами «Літературна казка»,
«Байка у світовій літературі», «Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»». Стало
правилом, що до підготовки і проведення уроків залучаю й учнів. Лише так вони
відчувають себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.
Широко
використовую ігрові методи навчання і виховання, які впливають і на
пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Ігри розвивають увагу,
пам'ять, уяву, вміння знаходити залежності та закономірності, класифікувати та
систематизувати матеріал, знаходити помилки. Гра може бути як складовою уроку
так і окремим уроком (наприклад, уроку-інтелектуальна гра за темою «Детектив»).
Результативним є використання на уроках пізнавальних та рольових ігор, зокрема
таких:
• «Упізнай
автора» - відгадати ім'я автора за допомогою підказок;
• «Хто це?»
- за цитатою впізнати літературного героя
•
Літературна вікторина
• Інтерв'ю з
письменником, літературним героєм
• Реклама
літературного твору
• Кросворд
навпаки: скласти питання до розгаданого кросворду
• «Хто краще
знає текст» - визначити події твору, з якими пов’язані подані
пейзажі.
• «Стрілки»
- з'єднати стрілками імена персонажів і властиві їм риси характеру, автора і
країну чи назву твору.
Стимулює
розвиток літературознавчих компетенцій компаративний аналіз. Формуванню
компаративістської компетентності учнів найбільш ефективно сприяє використання
прийому порівняння різнонаціональних творів (на рівнях ідейно-тематичної
сутності, проблематики, системи образів, сюжету, композиції, характеру,
тропів), який реалізується в різних видах навчальної діяльності, наприклад,
працюючи над «Енеїдою» Вергілія, неможливо було обійтися без згадки про
І.Котляревського; вивчаючи англійські народні балади про Робіна Гуда, проводили
паралель з українськими легендами про ватажка опришківського руху Олексу
Довбуша. Такий
компаративний аналіз творів українського та світового письменства допомагають
учням усвідомити цілісність світового літературного процесу і своєрідність
нашої культури у ньому, краще засвоїти здобутки українських та зарубіжних
письменників.
Особливу
увагу приділяю організації конкурсів. Адже участь у них – це і своєрідна
перевірка сформованості різноманітних навчальних компетентностей школярів.
Ситуація конкурсу вимагає вміння спілкуватися з незнайомими людьми, самостійно
приймати рішення, працювати на спільний результат, обстоювати власну позицію,
переконувати, вміти програвати та «тримати
Таким чином, застосування компетентнісного
підходу у вивченні зарубіжної літератури сприяє успішному моральному та
естетичному розвитку
учнів,
стимулює їхню творчу активність, сприяє формуванню пізнавальних, творчих,
світоглядних компетентностей та готує до самостійного життя у
суспільстві.
Кожен
твір літератури несе в собі в першу чергу виховне навантаження, а вчитель як
керівник процесу має правильно відредагувати сприйняття учнями тексту. Тому з
огляду на вищесказане стає зрозумілим, чому учням пропонується більше завдань
творчого характеру, які вимагають від дитини знаходження виходу зі складної
ситуації. Майже на кожному уроці є проблемне питання, на яке потрібно кожному
дати відповідь і діти вже звикли до того, що відповіді можуть бути різними,
навіть протилежними.
Дані прийоми і
методи дозволяють виховувати в дітей толерантність, розуміння іншого,
врегульовувати конфлікти, усвідомлювати потреби і погляди інших, володіти
культурою спілкування, виявляти готовність надати допомогу іншим людям у
складних ситуаціях. Я допомагаю дитині особисто зростати, розвивати свої
здібності і нахили, набувати навичок конкурентоздатності в суспільстві з
ринковою економікою, вміння орієнтуватися в системі суперечливих цінностей,
будувати власне життя за законами краси, віри, любові.
Немає коментарів:
Дописати коментар